пасеться місяць у зорепаді.
блакиттю заливає сакури.
так тихо у кіото. у квітні. вночі.
корова, коза, баранчик, ослик
жують травичку і бавляться.
товстий, пухнастий, злегка тупуватий,
речі носить на горбі — це осел у всій красі.
не заглядай мені під хвіст –
там ти не знайдеш парадайзу…
осел жує -і вічний його піст.
а ззаду лиш сюрпрайзи.
пасеться. плететься. стелеться. в’ється.
пасеться ґедзьо, в’ється тестьо:
через поле, через гай — у близенький рідний край.
чвак-чвак-чвак, уууууу, смакота.
хоча й не порівняти з літніми лугами…
ууууу, чвак-чвак-чвак, уууууу!
вухате створіння вперто снує за морквиною:
цей овоч на шнурку і палці перед носом –
єдиний спосіб заставити її прямувати бодай кудись.
от тільки чи бачений і реальний напрямок співпадають?
крізь простір несеться, торуючи шлях, –
аллах так робив –
кромлех, дольмена — вдавив у землю.
ти тямиш. я тямлю.
життя
сон
ранок
сніданок
обід
авто
калюжа
брудний
пісок — скрип на зубах –
печаль.
смутно з’їв яблуко.
без смутку не було б радости.
смуток — частина життя.
смутно, курва, смутно мені…
трава скінчилась, води нема…
дві копи сіна і сил нема, щоб вибрати одну
truebilka 